У цій статті ми розповімо про появу та діяльність найпопулярнішого квіткового ринку Мангеттену, що знаходився на 28-й вулиці та став центром квіткової торгівлі Нью-Йорку. Детальніше про це далі на manhattanname.
Історія ринку
Перед тим, як почати розповідати про появу квіткового ринку, зазначимо, що для мангеттенців та, загалом, мешканців Нью-Йорку, квіти завжди були важливим атрибутом повсякденного життя. Основною причиною була антисанітарія, яка розповсюджувала сморід по місту на близько три милі. Квіти ж були таким собі порятунком для місцевих. Вони їх ставили у своїх домівках, аби маскувати той запах. Таким же методом користувалися й різноманітні комерційні заклади. Квіти першочергово продавалися лише в горщиках, адже спеціальних умов для їх зберігання не було. Також зазначимо, що на продажі неабияк впливала сезонність.
Історія квіткового мангеттенського ринку розпочалася у далекому 1850 році. Саме тоді почали зароджуватися активно квіткові ринки. Спочатку продавці розташовувалися на Канал-стріт, що на 34-й вулиці. Це було неформальне місце. Вже після Громадянської війни, було дещо складніше знайти місце для реалізації, тому приблизно у 1891 році ринок переїхав у іншу локацію – на Юніон-сквер. Важливо зазначити, що у цей період з’явився гуртовий ринок, власники ж закуповували велику кількість квітів у самих виробників: фермерів, власників теплиць, здебільшого у Нью-Джерсі та Нью-Йорку. З часом також з’явилися різноманітні асоціації, які об’єднувалися та розвивали флористичний бізнес. Мангеттен, та загалом, квіткова індустрія почала дуже розширюватися. До 1900 року в штаті Нью-Йорк було 237 теплиць, де вирощували квіти, відповідно, неабияк зростала конкуренція. Через це стало проблемним навіть знайти локацію для торгу, власники неодноразово судилися за місце, також значно знижувалися ціни. Троянди продавали по 1 долару за дюжину, ціни на азалії починалися від 3,50 доларів за штуку, а бостонська папороть у горщиках коштувала 1 долар. Більшість квітів походила з місцевих ферм на Лонг-Айленді, сільських округів штату Нью-Йорк та Нью-Джерсі. Завдяки появі асоціаціям та клубам флористів, з’явилася можливість замовляти більші партії квітів у таких віддалених штатах, як Массачусетс, Іллінойс, Флорида, Кентуккі, Канзас. Квітковий бізнес невпинно продовжував процвітати. Зазначимо, що у 1800-1900-х роках організовувалися різноманітні шоу, які додатково популяризували індустрію.
Переїзд на 28-му вулицю
Наприкінці 1890-х років продавці почали поступово переїжджати на 28-му вулицю, через те, що багато гуртовиків придбали склади на 6-й авеню між 26-ю та 29-ю вулицями. Ці зміни були надзвичайно вдалими, адже у цьому регіоні невпинно починали розвиватися індустрії театру, публічних будинків, ресторанів, які розташовувалися зовсім неподалік, також почали будувати дорогі будинки, де мали жити заможні люди. З огляду на вищезазначене, квіти були у великому попиті. У звіті Міністерства сільського господарства США за 1957 рік зазначено, що Нью-Йоркський квітковий ринок був найбільшим гуртовим квітковим ринком у США. Квітів стало ще більше, зокрема, й зрізних після того, як з’явилися теплиці та почали активне використання льоду для зберігання. Сезонні ー продавалися вже не тільки у сезон, а використання льоду давала можливість довше зберігати будь-які рослини.
Цей славнозвісний квітковий ринок продовжує існувати й у сучасному Мангеттені, проте є значно меншим. Сам ринок складається з кількох магазинів. Тут продаються тропічні рослини, інша різноманітна зелень, дерева в горщиках, а також орхідеї, кактуси та багато іншого.