Ця стаття про Деніела Едварда Кошланда-молодшого ─ талановитого вченого та чуйну людину. Детальніше про його життя та діяльність далі на manhattanname.
Ранні роки
Деніел Едвард Кошланд-молодший – американський біохімік. Народився Деніел 30 березня 1920 року у Мангеттені, у родині Елеонори та Даніеля Е. Кошланда-старшого. Стати вченим хлопець вирішив ще в дитинстві, коли ходив у восьмий клас. Таке бажання з’явилось після того, як той прочитав такі наукові книжки як “Arrowsmith” та “Microbe Hunters”. Навчався юнак у підготовчій школі Phillips Exeter Academy, згодом закінчив Каліфорнійський університет в Берклі, вивчаючи хімію.
Подальша діяльність вченого
Після закінчення навчання, вчений брав участь у Мангеттенському проєкті, де керував групою, яка успішно очистила плутоній. Коли війна закінчилася, він вступив до аспірантури в Чикаго. Згодом переїхав до Лонг-Айленду, де займався вивченням кінетики ферментів. У той же період Деніел вивчав ефект використання хімічної модифікації для зміни залишку серину в активному центрі субтилізину на цистеїн.
У 1965 році Кошланд повернувся до Берклі, на кафедру біохімії. Через рік він опублікував статтю “Порівняння експериментальних даних зв’язування та теоретичних моделей у білках, що містять субодиниці”. У 1970-х роках науковець і його лабораторія зосередилися на дослідженні того, як клітини отримують й інтерпретують сигнали. У наступні роки члени його лабораторії опрацювали значну частину біохімії метилювання рецепторного білка, що лежить в основі цього процесу. Дещо пізніше Деніел Едвард Кошланд-молодший виявив, що відмінності між клітинами бактерій можуть виникати через випадкові зміни(флуктуації), які відбуваються в системах, де залучена невелика кількість молекул. У 1984 році чоловік вивчав концепцію “надчутливості”. У 1973 році Деніел став головою кафедри біохімії Берклі. У 1980-х роках він реорганізував біологічний факультет Берклі, який нараховував двісті осіб, з більш ніж десяти різних невеликих кафедр у три великі. Для багатьох фахівців, ці зміни вважалися неможливими, проте Кошланд зміг впровадити ці зміни. Під кінець 1900-х років науковець став головним редактором журналу “Science” і там працював близько десяти років. Його запам’ятали як новаторську та талановиту людину, адже той вніс багато змін, які покращили становище редакції. Він найняв гарних кваліфікованих редакторів-філософів, збільшив кількість рубрик, присвячених науковим новинам і науковій політиці. Сам же зміг написати понад двохсот редакційних статей, багато з яких мали вигляд діалогів. Додатково було опубліковано близько понад сто наукових статей, присвячених роботі в його улюбленій лабораторії Берклі. Ця вся, здавалося б, об’ємна робота, аж ніяк не завадила роботі у науковій сфері.
Не можемо не зазначити, що Деніел Кошланд мав значні статки через спадок, проте попри це, не кинув науку та жив дуже скромно. Також його вважають дуже розумною, доброю, чесною, сором’язливою та щедрою людиною. Завдяки благодійності Деніела, з’являлися музеї, коледжі та інші різноманітні будівлі. Помер видатний вчений 23 липня 2007 року у віці 87 років.
Особисте життя
Першу дружину Деніела було звати Меріан Елліотт, вона була дочкою іммігрантів з Данії, а також колегою-професором Берклі. У закоханих у шлюбі з’явилося п’ятеро дітей, серед них: Еллен Кошланд, Джеймс Кошланд, Гейл Кошланд, Дуглас Кошланд, Філліс “Філп” Кошланд. У 1997 році дружина пішла з життя. З новою жінкою Берклі Івонн Сир Сан Джул науковець пов’язав своє життя у 2000 році. Берклі мала чотирьох дітей від попередніх шлюбів.