Мангеттен – є надзвичайно гарне та розвинене боро. Воно славиться своєю архітектурою, фінансовими центрами, історичними пам’ятками та багато іншим. Проте мало хто знає про те, яким воно було до появи цивілізації. Аби це вияснити, був створений проєкт “Маннахатта”, про який ми вам розповімо далі на manhattanname.
Що таке проєкт “Маннахатта”?
Проєкт “Маннахатта” – це дослідницький проєкт Товариства охорони дикої природи(WCS), який діяв під керівництвом ландшафтного еколога Еріка В. Сандерсона. Тривав він з 1999 року по 2009 рік. Основною метою проєкту було відновлення та візуалізація первісного стану острова Мангеттен до появи європейських колоністів та, загалом, цивілізації. Під час дослідження неабияк приділяли увагу деталям, тобто вивчали все біорізноманіття острова, довідуючись навіть про вид моху.
Результати досліджень: яким же був Мангеттен до цивілізації?
Еколог Сандерсон вперше побачив доцивілізаційний Мангеттен на карті, яку підготували британці під час Революційної війни. Вона називалася “Карта Британського штабу”, і на ній в деталях, у масштабі від 6,5 дюймів до милі були зображені контури та топографічні особливості острова, щоб допомогти британцям захистити його від Континентальної армії генерала Вашингтона. Наскільки відомо, у цей період глобальних змін у природному середовищі не було, хоча, під час війни подекуди вирубували ліси. Значущі зміни відбулися вже у кінці 1700-х на початку 1800-х років. Протягом століть острів змінювався, а саме: збільшувалась берегова лінія через викиди у бухти та затоки голландцями відходів. Вже до 1782 року острів розширився на два квартали на схід. Також активно змінювався острів з середини. Горбистий Мангеттен з часом почали розрівнювати, особливо активно це відбувалось у південній частині, крім того, також засипали яри та струмки. Вже з 1808 року американський інженер Джон Рендел розпочав планування славнозвісної сітки вулиць у Мангеттені, таким чином поступово озеленений острів став перетворюватися на сучасне боро.
Загалом, зазначимо, що до людських втручань, острів був наповнений біорізноманіттям. Мангеттен знаходився у сприятливому морському середовищі, тому там часто зупинялися мігруючі птахи. Острів мав помірні пори року, густі листяні ліси, велику кількість прісної води, також тут знаходилася велика кількість соснових пусток, торфовищ і луків. Узбережжя острова наскрізь було порізане бухтами, струмками та приливними болотами. Зазначимо, що Мангеттен мав понад сімдесят миль струмків і щонайменше двадцять один ставок. Найдовшим струмком був “Saw Kill”, він протікав від сучасного Центрального парку та приблизно до нинішнього з’їзду з Сімдесят першої вулиці. Також був струмок “Minetta Brook”, який протікав на П’ятій авеню, а на “Astor Place” розляглись пагорби, які були покриті соснами та чагарниково-дубовими пустками. На Верхньому Вест-Сайді було плато височинних лісів і луків, наповнених різноманітною рослинністю, а у сучасному ж Бродвеї велася тоді велика кількість тварин, здебільшого олені та пуми, за якими активно полювало корінне плем’я Ленапе.
Також зазначимо трішки статистичних даних. За підрахунками Сендерсона, у 1609 році суша, яка зараз називається Манхеттеном, містила 70 видів дерев, 627 видів рослин, 85 видів риб, 32 види рептилій і амфібій, 233 видів птахів і 24 види ссавців, 66 миль річок і струмків, численні рибні затоки.
Проєкт “Маннахатта” офіційно завершився у 2009 році. Результатом проєкту стала книга “Маннахатта: природна історія Нью-Йорка”, яка описувала дослідження та висновки цього проєкту. Також тоді відбулася тематична виставка у Музеї міста Нью-Йорка.