У цій статті ми розповімо вам про появу першої комерційної електростанції у США під підназвою “Pearl Street”. Детальніше про передумови появи, створення, супутні проблеми далі на manhattanname.
Що передувало появі електростанції?
Станція “Pearl Street” – це перша американська комерційна центральна електростанція, створена американським винахідником Томасом Едісоном. Знаходилась вона у густонаселеному районі Нижнього Мангеттену на Pearl Street 255-257.
Важливо зазначити, що до появи електростанції “Pearl Street”, винахідника Томаса Едісона, відбулася важлива подія, яка, зокрема, й створила попит на централізоване електропостачання. Мова йтиме про винахід у 1879 році Томасом Едісоном першої практичної лампи розжарювання довготривалої дії. Попередні лампи були не практичними та дорогими, адже світили всього декілька годин та споживали струму багато. Лампа ж винахідника Едісона була на вугільному стрижні й горіла 13,5 годин, а пізніше час світіння збільшився до 1200 годин, що було феноменом на той час. Поява таких пристроїв потребувала створення електростанції. Варто зазначити, що до появи славнозвісної станції “Pearl Street”, відбувалися неодноразові спроби створення чогось подібного, проте великим успіхом це не закінчувалось. Серед подібних винаходів була невелика підстанція, яка знаходилася на West 25th Street у Мангеттені. Особливість її в тому, що вона виробляла дугове освітлення, яке було достатньо дорогим, тому використовували його не часто, лише великі установи, такі як театри, для того, щоб привабити більше клієнтів, а звичайні ж приватні приміщення залишалися без освітлення.
Створення та діяльність електростанції
Станція “Pearl Street” була побудована компанією “Edison Illuminating Company”, заснованою 17 грудня 1880 року американським винахідником Томасом Едісоном. Офіційно розпочала роботу станція 4 вересня 1882 року. Цей об’єкт вважався справжнісіньким інженерним дивом, адже він забезпечував надійне централізоване виробництво, безпечний та ефективний розподіл, а також успішне кінцеве використання електроенергії. Для ефективної роботи станції потрібні були потужні динамо-машини, таких на той час не було, тому Едісон їх винайшов. Це була 27-тонна машина “Джамбо”, яка виробляла достатньо для живлення 1200 ліхтарів. Це було в чотири рази більше, ніж будь-яке раніше доступне динамо. “Pearl Street” працювала на шести таких установках потужністю 100 кВт, перетворювавши механічну енергію в електричну.
Також для отримання постійного струму науковець використав у своєму винаході парові двигуни, які працювали завдяки спалюванню вугілля. Цей механізм створював потужність понад 175 кінських сил при 700 об/хв. Вся виготовлена електроенергія проходила крізь підземні кабелі прямісінько до споживача. Варто зазначити, що першочергово електроенергію споживало близько 400 різних установ, зокрема, й приватні будинки, які знаходились на так званому Першому районі, поблизу розташування самої станції. Згодом траєкторія освітлення значно збільшилась. Зауважимо, “Pearl Street” стала першою у світі підземною міською мережею.
Супутні проблеми
Після початку роботи станції, Томаса Едісона спіткало немало проблем, серед них були підземні кабелі, адже прокласти їх під землею було неабияким випробуванням. Частково це було через скептично налаштовану місцеву владу, яка не погоджувалась перекопувати вулиці Мангеттену. До того ж ця ідея потребувала дуже великих фінансових вкладень, надалі вона виявилась однією з найдорожчих частин усього проєкту. Ще однією проблемою була неможливість виявлення точної кількості спожитої енергії споживачами, проте у 1882 році з’явився вдалий проєкт лічильника, який допоміг у цьому. Зазначимо, що перший рахунок з’явився вже у 1883 році й становив 50,44 долара.
Не менш важливою проблемою була першочергова збитковість проєкту. Протягом кількох років після запуску електростанція працювала в мінус, що неабияк непокоїло Томаса Едісона. Прибуткова ситуація налагодилася лише у 1884 році.