Гарлемський корабельний канал – це головне історичне досягнення XIX століття, яке дало поштовх до розвитку торгівельної діяльності, різних галузей промисловості тощо. Про заснування, будівництво та масштабне відкриття далі на manhattanname.
Ідея
Гарлемський корабельний канал, що знаходиться у верхньому Мангеттені, був побудований для з’єднання річки Гудзон з Іст-Рівер, забезпечуючи прямий судноплавний шлях між Атлантичним океаном та Великими озерами.
XIX століття було епохою судноплавства. Всі важливі економічні, торгівельні та будь-які інші питання вирішувались морським шляхом, тому створення каналу було комерційно вигідним рішенням як для Мангеттена, так і для інших міст. Тому, згодом розпочалися роботи по плануванню будівництва. Вже у 1829 році “Harlem River Canal Company” отримали дозвіл на побудову. У 1881 році було здійснено ряд обстежень різних придатних до цього територій. Розглядали різні варіанти, проте інженери зупинилися на найпростішому та найдешевшому шляху, який пролягав через “Dyckman’s Meadows” та мав з’єднати річки Гарлем та Гудзон. Роботи оцінювалися у 2,7 млн доларів.
Будівництво
Роботи по будівництву каналу розпочалися 9 січня 1888 року близько двомастами робітниками. Траєкторія роботи пролягала через територію сільськогосподарських угідь. Першочергово робітниками були споруджені дві водостримуючі дамби, які були встановлені по дві сторони річок. Між річками була досить тверда порода, тому розбивали її за допомогою вибухівок. Всі уламки вивозили транспортом, а прокопували породу здебільшого вручну. В результаті, завдяки клопіткій та важкій праці, робітники викопали канал довжиною 1200 футів, завширшки 350 футів та завглибшки 85 футів,
Проте процес будівництва не обійшовся без проблем. Дамби між річками Гарлем та Гудзон виявилися не надто надійними, тому згодом одна з них зруйнувалася, однак проблема була вирішена. Подібні ситуації сталися також у 1889 та 1890 році, проте найбільш згубна та катастрофічна трапилася у 1893 під час рекордного припливу. Тоді стрімка вода вщент зруйнувала дамби та наповнила недобудований канал водою. Тоді в інженерів було два плана. Перший полягав у повному висушенні каналу для продовження робіт, а інший мав на меті залишити все як є та завершити будівництво у воді. Зрештою, фахівці обрали другий варіант, тому працівники закінчували будівництво у складних та небезпечних умовах.
Варто зазначити, що першочергово канал мав дещо звивисту форму. Звісно, кращим інженерним рішенням було б зробити прямий шлях задля кращої навігації, проте причиною такого рішення став металургійний завод, який знаходився прямо на цьому шляху і його прийшлося обійти. Зруйнувати на той момент завод не могли, адже він мав велике військове значення, бо виробляв зброю, дроб та снаряди для збройних сил Сполучених Штатів Америки. Проте все ж через десятиліття після відкриття каналу, металургійний завод засудили та закрили, тому у 1936 році траєкторію каналу вирівняли.
Відкриття каналу
Відкриття каналу відбулося у 1895 році. На цю подію чекали всі, особливо мешканці Мангеттена. Вздовж берегів річок Гарлем та Гудзон зібралося близько півмільйона людей, які з нетерпінням чекали церемонії. Цю подію тодішні ЗМІ називали найграндіознішою. Перед церемонією на річці Гудзон стояв американський крейсер, а поряд з ним зібралися прикрашені прапорами буксири, катери, приватні яхти, пароплави, чекаючи на сигнал старту. Вже опівдні прозвучали гармати та флотилія урочисто увійшла до каналу. Також була проведена церемонія за участі 90-го мера Нью-Йорка Вільяма Лафайєта Стронга. День завершився чудовим феєрверком.