Мешканці США продукують найбільше у світі сміття – втричі більше за середньостатистичного жителя планети! Нью-Йорк із понад 8 мільйонами жителів генерує більш ніж 10 000 тонн відходів щодня. Про те, як їх утилізують у цьому мегаполісі, а також куди тут дівали сміття в різні роки, читайте далі на manhattanname.
Усе починалося зі скидання в океан
Управління відходами – давня проблема для Нью-Йорка. У XVII столітті мешканці викидали попіл, мертвих тварин і подібні речі просто на вулиці. Упродовж 1880-х років більшість відходів міста потрапляла в Атлантичний океан. Ситуація змінилася лише в 1895 році, коли комісар із прибирання вулиць Джордж Ворінґ створив план управління відходами. Відтоді скидання сміття в океан не дозволялося – натомість місто почало переробляти відходи. Очолював процес Департамент поліції Нью-Йорка.
Побутові відходи поділялися на:
- залишки їжі, з яких після оброблення парою створювали мастило для миловарних виробів, а також добриво;
- папір та інші товарні матеріали;
- попіл, який вивозили на звалище.
У роки Першої світової війни сміттєпереробний процес призупинився через нестачу робочої сили та матеріалів. Тоді відходи знову заполонили океан. У 1930-х роках місто остаточно припинило практику скидання сміття у воду, віддавши перевагу спалюванню на спеціальних заводах та вивезенню попелу на звалища. Протягом 20 післявоєнних років Департамент санітарії Нью-Йорка побудував 22 сміттєспалювальні заводи та відкрив 89 сміттєзвалищ. Функцією заводів було утилізувати промислові й тверді побутові відходи за допомогою термічного розкладання в котлах або печах. У 1964 році в місті вже налічувалося лише 11 сміттєспалювальних заводів, а до 1994-го не залишилося жодного.
До 1991 року в Нью-Йорку також закрили майже всі сміттєзвалища через їхню переповненість. З того часу й до 2001-го тут діяло лише одне звалище – Fresh Kills Landfill – на Стейтен-Айленді. До закриття воно вважалося найбільшим сміттєзвалищем у світі. У 2008 році на цьому місці почалися роботи з рекультивації для облаштування громадського парку.
Тож, якщо в Нью-Йорку не залишилося звалищ чи сміттєспалювальних заводів, то куди дівається сміття? Неперероблювані відходи відправляються на звалища в таких штатах, як Пенсільванія, Огайо та Вірджинія. Значна частина відходів Мангеттена спалюється за річкою Гудзон, у Нью-Джерсі. Паперові відходи, належним чином відокремлені від звичайного сміття, переробляються на місці або відправляються для подальшого перероблення в інших країнах. Скло, метал та пластик, зібрані на узбіччях, відправляються до Брукліна та Нью-Джерсі, де також переробляються. Органіка компостується.
Департамент санітарії
У 1881 році у відповідь на громадський протест через засмічене місто був створений Департамент прибирання вулиць Нью-Йорка. У 1933 році його перейменували на «Департамент санітарії Нью-Йорка» (DSNY). Його місія полягає в підтриманні чистоти, безпеки та здоров’я в Нью-Йорку. Це досягається шляхом збору, перероблення й утилізації відходів; прибирання вулиць; боротьби з незаконним скиданням сміття; розчищення снігу й льоду. DSNY щодня збирає 24 мільйони фунтів сміття.
Працівники DSNY кілька разів на тиждень підбирають мішки з відходами, розташованими на узбіччях. Крім того, вони забирають сміття зі спеціальних контейнерів. Підмітальні машини щодня збирають понад 100 тонн пилу, бруду та сміття з вулиць. Комерційні вулиці підмітають уночі або рано вранці, а житлові площі – у денний час. Попри це, власники нерухомості зобов’язані власноруч чистити тротуари поблизу своїх домівок, а також частину вулиці вздовж узбіччя.
Обов’язкове перероблення
У 1989 році в Нью-Йорку було запроваджене обов’язкове перероблення відходів для житлових будинків. У 2017 році місто зобов’язало переробляти відходи також підприємства. Основним нью-йоркським перероблювальним заводом є Sunset Park Material Recovery Facility в Брукліні, що спеціалізується на пластику, металі та склі.
До предметів, що підлягають переробленню, належать:
- папір та картон;
- скло, метал, жорсткий пластик і картонні коробки з-під напоїв.
Немає обмежень щодо кількості матеріалу або пакетів, які ви можете віддати на перероблення. Однак зауважте, що існують певні правила, за порушення яких можна отримати штраф. Категорично не можна здавати на перероблення предмети, які йому не підлягають.
Загалом, використання перероблених матеріалів для виробництва нових продуктів економить енергію та інші ресурси, зменшує викиди парникових газів та промислові забруднення, а також мінімізує вирубування лісів і пошкодження екосистем.
Компостування як ще одне рішення
Третину їжі люди викидають у смітник. З маленьких домашніх смітничків рештки потрапляють до великих сміттєзвалищ. Органіка на сміттєзвалищах – джерело викиду метану в атмосферу Землі. Цей газ посилює парниковий ефект та створює пожежонебезпечну ситуацію на звалищах. Шляхом розв’язання проблеми є компостування, за допомогою якого побутові органічні відходи можна перетворити на добриво й навіть ґрунт.
Основне завдання мешканців Нью-Йорка в цій справі – приносити органіку до коричневих контейнерів, встановлених біля узбіччя. Якщо ви тільки що прибрали своє подвір’я та зібрали багато органічних відходів, то їх варто помістити в паперовий мішок або прозорий пакет і залишити біля коричневих контейнерів. Гілки дерев також можна покласти поряд. Зауважте, що це не просто правило, а закон! Відокремлення листя від звичайного сміття в Нью-Йорку є обов’язковим. Порушення правил сортування відходів загрожує штрафом.
Компостуванню підлягають:
- органіка з подвір’я;
- харчові залишки;
- забруднений їжею папір.
Не можна компостувати:
- підгузки;
- засоби особистої гігієни;
- фекалії тварин;
- обгортки;
- непаперове упакування;
- вироби з пінопласту;
- вторинну сировину.
Якщо поблизу вашого будинку немає спеціально відведених коричневих контейнерів, то ви можете здати компост в один із 250 міських пунктів. Існує два варіанти: звичайні пункти збору компосту та яскраво-помаранчеві «розумні» компостні контейнери. Обидва регулярно спорожняють працівники санітарної служби. Готовий компост, отриманий із їхнього вмісту, використовується для збагачення зелених зон по всьому Нью-Йорку. Звичайні пункти збору дозволяють викидати більшість фруктових та овочевих, а також рослинних відходів, але забороняють кістки, м’ясо чи молочні продукти. «Розумні» контейнери, навпаки, дозволяють викидати кістки, м’ясо та молочні продукти, а ще паперове упакування.
Важливо також підтримувати громадські ініціативи, зокрема громадські сади та групи з відновлення ресурсів, наприклад Big Reuse та Lower East Side Ecology Center. Чимало цих служб керують пунктами збору харчових відходів, які відкриті для всіх; переробляють органічні відходи на компост; проводять заходи з благодійності. Рекомендації щодо матеріалів дещо відрізняються залежно від програми, тому варто проконсультуватися з вашою місцевою організацією, перш ніж здавати будь-які органічні відходи. Більшість приймають залишки харчів, яєчну шкаралупу та широкий асортимент продуктів. Зауважте, що мало хто приймає м’ясо, рибу, кістки та олію для приготування їжі.